Skip to main content

Себорейний дерматит: етіологія, патогенез і терапія

Лупа і себорейний дерматит є одними з найпоширеніших патологій шкіри голови.

Нині прийнято вважати ці стани проявами одного і того ж дерматозу, що має різні ступені вираженості.

Себорейний дерматит є захворюванням, обумовленим розладом салоутворення, що проявляється посиленою секреторною активністю сальних залоз і зміною хімічного складу шкірного сала. Найбільш виражені прояви себорейного дерматиту на ділянках шкіри, де сальні залози представлені у великій кількості, - волосистій частині голови, обличчі, грудях, спині. Характерними ознаками цього захворювання є лущення і почервоніння окремих ділянок шкіри, а також свербіж уражених областей.

Симптоми

Cеборейний дерматит волосистої частини шкіри голови розвивається, як правило, в потилично-тім'яній області по всій поверхні волосистої частини голови, лінії росту волосся і ділянках, прилеглих до них, а також за вухами і в зовнішньому слуховому проході. На обличчі може бути уражене перенісся, носогубні складки і брови. Шкіра на цих ділянках найчастіше виглядає такою, що лущиться, почервонілою, покритою сухими і сірими або жовтуватими і жирними лусочками. Себорейний дерматит волосистої частини голови зазвичай супроводжується свербінням різної інтенсивності.

Як правило, ураженню піддаються ділянки шкіри, які багаті на сальні залози або волосяні фолікули. До них також відносяться міжлопаткова зона і область грудини. Але посилена робота сальних залоз не є єдиною причиною розвитку патологічних змін у цих зонах, а також себорейного дерматиту на голові. Різке розмноження грибка і, як наслідок, розвиток себореї, виникає через гормональні, нейрогенні, генетичні або метаболічні порушення, а також вплив зовнішнього середовища (застосування для догляду за волоссям лужних миючих засобів). Це захворювання також може спричинити стоншення і порідіння волосся.

Причини

Однією з головних причин появи лупи і себорейного дерматиту волосистої частини голови є гриби Malassezia (Малассезія) дріжджоподібного виду. Їх надмірне поширення і трансформація у патогенну форму сприяють розвитку патологічних змін, що включають у себе і гіперкератоз (надлишковий поділ клітин епідермісу), що й призводить до утворення лусочок. При проведенні досліджень клітин шкіри, взятих з уражених областей, виявляються гриби M. Globosa і M. Restricta. Причиною себорейного дерматиту, і зокрема, гіперактивації патогенної мікрофлори, є, переважно, зміна складу шкірного сала. Це істотно порушує захисну функцію епідермісу. Основними причинами таких змін є гормональні, нейрогенні та імунні фактори, а також генетичні. Себорейний дерматит волосистої частини голови може загострюватися під час нервового стресу і в пубертатному періоді. Якісний склад шкірного сала і рівень секреції, у першу чергу, визначаються гормональними і генетичними чинниками.

Терапія

Себорейний дерматит волосистої частини голови лікують такими препаратами, призначеними для зовнішнього застосування:

  • протизапальними;
  • протигрибковими;
  • відлущувальними;
  • що чинять комплексний вплив.

Для лікування себорейного дерматиту, поміж інших препаратів, призначається шампунь НІЗОРАЛ®, який містить у своєму складі кетоконазол (2% цієї діючої речовини). Засіб застосовується не рідше 2 разів на тиждень до усунення клінічних проявів, протягом 2-4 тижнів. Надалі шампунь рекомендований до використання у профілактичних цілях кожного тижня або 1 раз на 2 тижні. Кетоконазол, що є основним активним компонентом, має високу активність стосовно грибів, серед яких і Malassezia spp. (Р. Orbiculare)..

МАЮТЬСЯ ПРОТИПОКАЗАННЯ. ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ НЕОБХІДНО ПРОКОНСУЛЬТУВАТИСЬ З ЛІКАРЕМ ТА ОЗНАЙОМИТИСЬ З ІНСТРУКЦІЄЮ.